Є рани які не видно очима, але вони печуть сильніше за будь які удари чи втрати. Душевні бурі виснажують так, що здається, ніби сил не залишилось навіть для дихання. І саме в такі моменти найбільша спокуса закритись, мовчати, тягнути все самостійно, намагаючись бути сильним тільки своїми руками. Але правда в тому, що людська сила закінчується, а Божа — ніколи. І коли ми нарешті дозволяємо собі сказати: «Господи, я не справляюсь», тоді приходить порятунок. Ми не завжди можемо приборкати те, що відбувається всередині, але можемо довірити свою душу Тому, хто знає як лікувати її, як заспокоїти, як повернути світло туди, де давно темно. І коли серце перестає боротись проти Бога і починає опиратись на Нього, буря вже не така страшна, бо поряд Той, хто сильніший за неї.

Команда центру ЛОГОС, волонтери храму Преображення Господнього, в рамках гуманітарної місії «Допомога заради життя» відвантажили воїнам ЗСУ (71 підрозділ): м'ясні консерви, печиво, чай, каву, продукти швидкого приготування, генератор, тощо.

«Молися завжди. Навіть коли немає слів. Навіть коли немає сил. Навіть коли пусте серце. Скажи: «Господи, помилуй». Це велика зброя. Вона знищує тьму. Вона спасає. Вона дає втіху. Не переставай молитися – і Бог почує. Головне – не впадати у відчай. Ніколи. Ні при яких обставинах. Господь поруч. Завжди.» (Преподобний Гавриїл Ургебадзе)

Дякуємо пані Nadia Fedoriw, Фонду Ukrainehilfe Breitscheid St. Laurentius Gemeinschaft e.V", нашим партнерам та друзям.

Все буде Україна!