Центр реабілітації та соціальної допомоги Логос



Швейний проект
«Вивчай чесноту словом, а проповідуй її ділом»
Преподобний Ніл Сенайський


Ісус завжди сумлінно трудився. Перед тим як прийти на землю, він був у Бога майстром і брав участь у творенні всього «на небі і на землі» (Прислів’я 8:22—31; Колоссян 1:15—17). На землі Ісус продовжував старанно працювати. В юні роки він навчився будівельної справи, і його стали називати теслею * (Марка 6:3). Праця теслі за часів Ісуса була виснажливою, теслярі повинні були мати найрізноманітніші навички, адже тоді не було ані лісопилень, ані магазинів з необхідними матеріалами, ані електричних інструментів. Уяви собі, як Ісус збирає деревину для роботи. Наприклад, він зрубує дерево і тягне його до місця, де буде працювати, або споруджує будинок: обтісує і встановлює крокви, робить двері, виготовляє меблі. Безсумнівно, Ісус знав, що таке задоволення від майстерно зробленої роботи.

Ідея допомоги ближньому досить часто приходить до кожного, але зазвичай вона має імпульсивний характер. Одного разу, перебуваючи в храмі, я стала учасницею розмови служителів храму Преображення Господнього. Ними активно обговорювалася ідея початку проекту для жінок, які потрапили в скрутні обставини. Одним із напрямків допомоги цим жінкам, повинен був стати швейний проект, в рамках якого жінки мали навчитися шити для себе.
Для мене це був також дуже серйозний етап служіння. Прикладом для мене став Господь:

« Син Бога ретельно виконував своє служіння. Протягом трьох з половиною років він був повністю зайнятий надзвичайно важливою роботою. Щоб навчити якомога більше людей, він починав свій день рано-вранці і працював до пізньої ночі (Луки 21:37, 38; Івана 3:2). Ісус подорожував «від міста до міста й від села до села, проповідуючи і звіщаючи добру новину про Боже Царство» (Луки 8:1). Для того щоб оповістити людей про добру новину, він пішки пройшов сотні кілометрів по запилених дорогах».

З Божого благословення, заручившись допомогою небайдужих християн Америки в центрі «Логос» було відкрито курс «Шиття для Надії» - курси шиття для жінок без освіти, з малозабезпечених родин та матерів-одиначок.
Нашою метою було навчити жінок хоч і не професійно, але максимально вміло шити необхідні для життя і побуту речі, одяг для себе і родини, а також об`єднати людей любов`ю до Христа та вивчати разом Святе Письмо. Бо без Божого благословення жодне благе діло не робиться.

Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його? (Якова 2:5)

Ми зібрали групу з дорослих жінок, молодих багатодітних мам та мам-одиначок. У кожної з учасниць проекту була своя трагічна історія, свій життєвий досвід та свій шлях до Господа.


Наталія. У 2016 році в наслідок тяжкої хворобі помирає її єдина донька і залишає двох маленьких діток. Ситуація ускладнилася тим, що на момент виявлення хвороби дочки, Наталія та вся родина змушені були покинути рідну домівку через початок воєнних дій на сході України. По милості Господа вони опинилися у Центрі реабілітації та соціальної допомоги Логос, де вони отримали все необхідне для життя. Саме це привело Наталію до Господа. У продовж всього перебування у Центрі Логос Наталія неодноразово пересвідчувалася в Божій благодаті та його милості.
В проекті Наталія зайняла дуже особливе місце, вона стала тим молитовним лідером, який ніс учасницям Слово Боже. Саме завдяки її старанності та врівноваженості, Біблійні заняття ставали духовними та змістовними. Із великим благоговінням кожна з учасниць розповідала, чому вчить Євангеліє і як віднайшла свій шлях до Господа.

Людмила – жінка, у якої хвороба раптово забрала єдину доньку. Вона залишилася сама зі старенькими батьками, без надії на майбутнє.

Віта та Ірина – дівчата-близнючки, які виховувалися в дитбудинку. В силу певних обставин вони залишилися без чоловіків і у кожної троє маленьких діток.

Юліана - сирота, вихованка дитбудинку сама виховує сина.

Наталія – мати-одиначка, яка виховує чотирьох дітей, молодшому на момент початку проекту було лише півтора року. Жінка з нелегкою долею, якій також довелося покинути рідний дім через воєнні дії на сході України. На момент евакуації вона була вагітна четвертою дитиною.

Лілія – одинока мати з хворим малолітнім сином на руках. Змушена була втікати з рідного дому від обстрілів та насильницьких ді на сході України. У всіх цих знедолених жінок Господь привів у Центр реабілітації та соціальної допомоги Логос та об’єднав у програмі “Шиття для надії”

Саме тут в Центрі “Логос” матері, які втратили найцінніше – дітей, стали опорою і підтримкою тим, хто, на жаль, материнської турботи в житті не відчув. Навчання проходило в теплій і дружній атмосфері християнської родини.
За кошти спонсорів і з допомогою небайдужих християн, центром «Логос» було придбано швейне обладнання, матеріал для роботи і все, що потрібно для навчання. Після остаточного налагодження обладнання ми розпочали своє служіння.


Так як жінки, що зібралися на цей курс, швейної освіти не мали, тому навчання розпочалося з ознайомлення зі швейними машинами та матеріалами. Навчалися охоче. З завзяттям, цікавістю навчалися шити серветки, скатертини, торбинки, кухонні фартухи та постільну білизну.


Завдяки подарованим спонсорами обрізкам синтепону, дівчата мали змогу виготовити подушки: декоративні для інтер`єру, постільні, а також подушки спецвжитку для людей з особливими потребами ( від пролежнів ) тощо.


«Отож, чи ви бачите, що людина виправдується від діл, а не тільки від віри? Чи так само і блудниця Рахав не з діл виправдалась, коли прийняла посланців, і дорогою іншою випустила? Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва! (Якова 2:24-26)»

Після двох місяців навчання, з великою надією на просвіту і допомогу Господа, розпочалося вивчення кроїння та пошиття одягу. З великим натхненням, але з деякою боязкістю та невпевненістю учениці обирали моделі для майбутнього вбрання. Та з голками в руках і молитвою на вустах жінки навчилися шити сукні, штани, юбки і, навіть, жакети. Кожна з учениць навчилась обирати і підгонити викройку зі спеціалізованого видання на власну фігуру, а також знімати викройку та підбирати тканину, що підходить для конкретного виробу. Тож у рамках програми було освоєно початковий курс швейної справи і, безпосередньо, виготовлення одягу на власну фігуру.


По закінченню курсу було проведено екзаменування на засвоєння пройденого матеріалу і перевірена професійна придатність кожної з учасниць проекту. Були видані сертифікати міжнародного зразку про проходження курсів. Також кожній з учениць, наприкінці проекту, було подаровано швейні машини, на яких вони навчалися шити і працювали протягом усього курсу навчання.
Захоплення та навички учасниць проекту дали можливість значно розширити програму проекту. Жінки опанували пошиття нижньої білизни та трикотажних виробів на спеціалізованому обладнанні, наданому на час проведення занять небайдужими християнами.


Четверо з наших учениць продовжують шити для себе і родини, двоє – планують розпочати власний бізнес з пошиття постільної білизни, ще одна – шиє та ремонтує одяг на замовлення.

«Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.» До Євреїв 4:16
Категорія: СТАТТІ ПРО ЦЕНТР | Додав: shaarelles (04.07.2019) | Автор: Інна Петрова
Переглядів: 23 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar