У кожному серці є місце для тепла і світла, але справжня радість приходить тоді, коли ми даруємо її іншим. Господь вчить нас, що більше щастя в тому, щоб віддавати, ніж у тому, щоб приймати. Кожен подарунок, кожен жест доброти, кожне слово підтримки стає маленьким відображенням Божої любові на землі. Коли ми віддаємо без очікувань, ми відкриваємо серця для благодаті, і наші дні наповнюються миром і вдячністю. Саме в цих простих, але щирих вчинках народжується справжнє відчуття святого дива — ми бачимо усмішки, відчуваємо вдячність, і водночас наші душі зростають, стають світлішими. Допомагаючи, ми не просто робимо іншим приємне, ми стаємо співтворцями Божої радості, і тоді буденні дні набувають особливого сенсу та наповнюються теплом, яким хочеться ділитися з усім світом.

Команда центру ЛОГОС, волонтери храму Преображення Господнього, в рамках гуманітарної місії «Допомога заради життя» передали новорічні дарунки для Новоборівських інтернатів (Житомирська об ... Читати далі »

Новий рік приходить як можливість з Божою допомогою почати нову сторінку життя з чистішим серцем і сильнішою вірою. Кожен раз ми вступаємо в нього не самі, бо Господь іде поруч з кожним, хто не втратив надії, хто втомився, але не здався, хто молиться навіть тоді, коли слів вже немає. Хай цей рік принесе християнам мир у душі, ясність думок і здатність бачити хороші речі навіть у складні дні, а нашим воїнам хай дасть нові сили, янгольский захист, витримку і повернення додому живими. Нехай Бог укріплює тих, хто на передовій, і тих, хто їх чекає, лікує рани видимі й невидимі, і наповнює серця впевненістю, що жертва, любов і вірність не є марними. З вірою, молитвою і вдячністю ми робимо крок у новий період, довіряючи Господу те, що не можемо втримати самі, і пам’ятаючи, що з Ним навіть найважчий шлях має свій сенс.

Команда центру ЛОГОС, волонтери храму Преображення Господнього, в рамках гуманітарної місії «Допомога заради життя» відвантажили воїнам ЗСУ на перед ... Читати далі »

Служіння Господу часто здається чимось далеким і високим, але насправді воно починається дуже просто, з простягнутої руки, з вміння побачити людину поруч і не пройти повз її біль. Коли ми допомагаємо тим, хто потребує підтримки, коли піклуємося про наших воїнів ЗСУ, які щодня стоять між життям і смертю заради інших, ми вже служимо Богові, навіть якщо не завжди усвідомлюємо це. Бо Господь говорить з нами мовою любові і діла, а не гучних слів, і саме через милосердя, співчуття і конкретну допомогу Він діє у цьому світі. У кожній гуманітарній передачі, у кожній молитві, у кожному теплому жесті є більше світла, ніж здається, і це світло підтримує тих, кому зараз найважче. Так формується справжнє служіння, тихе, живе і чесне, де віра не відокремлена від реальності, а стає силою, яка допомагає вистояти, не зламатися і зберегти в серці надію.

Команда центру ЛОГОС, волонтери храму Преображення Господнього, в рамках гуманітарної місії «Допомога заради життя» відвантажили ... Читати далі »

Наближається Різдво — час світла, надії і тихої радості, але цього року для багатьох наших воїнів воно знову прийде не з теплом дому, а з холодом окопів, темними ночами і постійною небезпекою. Поки ми запалюємо свічки, прикрашаємо оселі і молимося про мир, вони стоять на сторожі нашого спокою, приносячи щоденну жертву заради життя інших. І в цьому є глибокий християнський сенс, бо Христос теж прийшов у світ не в комфорті, а в убогості й холоді, щоб принести світло туди, де його так бракувало. Господь бачить кожного воїна, кожен їхній страх, втому і мовчазну молитву, і Він поруч з ними так само, як поруч з нами. Наш обов’язок у ці дні — не забути, не звикнути, не пройти повз їхню жертву, а підтримати словом, молитвою, допомогою і вдячним серцем. Бо справжнє Різдво народжується не лише у вертепах, а там, де є любов, пам’ять і готовність бути поруч навіть на відстані.

Команда центру ЛОГОС, волонтери храму Преображення Господнього, в рамках гуманітарної м ... Читати далі »

Люди, які були змушені залишити свої домівки через війну, несуть із собою не лише валізи, а й глибокі рани в серці, страхи, втому і втрату відчуття опори. Для них нове місце не завжди стає домом, бо душа ще живе там, де були зруйновані стіни, зламані долі і обірваний налагоджений побут. Господь бачить цей біль і не відвертається від нього, але дуже часто Він діє через людей, через руки і серця тих, хто готовий бути поруч. Саме тому центри соціальної допомоги стають притулком, де людину не залишають наодинці з травмою. Там повертається відчуття безпеки, з’являється підтримка, розрада і тиха надія, що життя не закінчилось. У турботі і піклуванні відновлюються не лише сили, а й гідність, віра, здатність знову довіряти. Бо коли ми приймаємо зламаних війною людей з любов’ю і терпінням, ми стаємо частиною Божої відповіді на їхній біль і допомагаємо світлу повертатися туди, де ще вчора була лише темрява.

Команда центру ЛОГОС, волонтери храму Преображення Господнього, в ... Читати далі »