Любі брати і сестри, не бійтеся визнати свої гріхи перед Господом, бо Він милостивий і довготерпеливий, повний любові і прощення до кожного, хто з чистим серцем звертається до Нього. Кожна сльоза покаяння — це перлина в очах Божих, кожне щире «прости мені, Господи» відчиняє двері до нового життя, сповненого миру та радості. Коли ми складаємо біля підніжжя хреста всі свої провини, гордість, гнів, заздрість і непрощення, то звільняємось від важкого тягаря, що тиснув душу. Покаяння — це не кінець, а початок справжнього життя, не покарання, а дар благодаті, не приниження, а возвеличення людської гідності в очах Творця.

Згадайте блудного сина, який повернувся додому з розкаянням — батько не картав його, а з радістю обняв і влаштував бенкет. Так і Небесний Отець чекає на наше повернення, щоб подарувати нам нове серце, чистий дух і щастя, що не залежить від обставин зовнішнього світу. У покаянні народжується справжня свобода: свобода від гріха, від стр ... Читати далі »

Наші серця вже який рік кровоточать від болю за рідну Україну, але ми маємо пам’ятати, що наша молитва — це теж потужна зброя у боротьбі за мир. Кожне слово, піднесене до престолу Всевишнього, кожна сльоза, пролита перед іконою Богородиці, кожне благання про закінчення війни не залишається без відповіді у нашого Отця. Господь бачить страждання невинних, чує плач матерів, що втратили синів, знає біль кожної душі, розірваної розлукою та тривогою. Але в цій темряві він закликає нас бути світлом надії, носіями миру, воїнами молитви.

Молимось за мир не тільки словами, але й ділами милосердя, допомагаючи біженцям, підтримуючи воїнів, зігріваючи серця тих, хто втратив дім. Віримо, що наближається той омріяний час, коли «перекують мечі свої на лемеші, а списи свої — на серпи», коли замість пострілів зазвучать хорали, а замість тривожних сирен — церковні дзвони, що закликають на молитву подяки за дарований мир. У кожній молитві за закінчення війни ... Читати далі »