У часи, коли здається, що навколо панує хаос, і надії на захист не залишається, серце шукає притулку в молитві. Для українців, які переживають нічні жахіття ракетних атак, молитва часто стає ниткою, що зв'язує з небом, дає відчуття, що ми не одні у своїй боротьбі. Вона може заспокоїти розбурхану душу, відвести тривоги, зцілити таі вселити в серце тиху надію. Але насамперед молитва є особливою формою розмови з Всевишнім, коли не тільки просиш захисту для себе і близьких, а й черпаєш з неї силу, щоб пройти через випробування, які приносять ці важкі часи.

Однак, не слід чекати найтемнішої години, щоб звернутися до молитви. Вона може бути поруч щодня, стати джерелом сили і натхнення у повсякденності. Молитва може навчити нас розуміти і приймати, навчити дякувати навіть за найменші радощі, яких не слід втрачати з поля зору. Вона допомагає усвідомити глибокий зв'язок із Богом, власним «я», сім’єю, а також зі всім світом. Коли молитва стає першою подругою та порадницею, вона трансформує наш внутрішній світ, допомагаючи приймати виклики з відкритим серцем і ясним розумом. І якщо в найскладніші моменти ми навчимося перш за все звертатися до неї, то виявимо, що знайшли вірного союзника, здатного пролити світло навіть у найтемніші куточки нашого буття.

Команда центру «ЛОГОС», волонтери храму Преображення Господнього, в рамках гуманітарної місії «Допомога заради життя» відправили для 5-тої штурмової бригади: макарони, рис, мясні консерви, гречку, горох, пшеничку, ячку, вівсянку, борошно, цукор, олію, кавк, чай, печиво, вафлі, снікерси.

«Молитва — це відпочинок. Душа не втомлюється в молитві, бо, розмовляючи з Богом, вона відпочиває. Чим більше людина молиться, тим більше відчуває духовну впевненість. Молитва — це щит.» (Преподобний Паїсій Святогорець)

Дякуємо пані Надії Федорів, нашим партнерам та друзям.

Все буде Україна!