У часи, коли випробування не закінчуються, найсвітліший прояв християнської любові – це відкрите серце, готове ділитися з тими, хто потребує. Коли ми розділяємо пасхальні паски з одинокими, нужденними чи тими, хто втратив домівку, ми відтворюємо ту священну вечерю, де Христос розділив хліб зі своїми учнями. Господь навчає, що справжнє багатство вимірюється не тим, скільки ми маємо, а тим, скільки ми здатні віддати з любов'ю. Кожна крихта, кожен момент допомоги, кожна щира усмішка, подарована ближньому, стає відблиском Божественного світла в цьому світі.

У такі моменти ми відчуваємо, як наші серця наповнюються тією особливою радістю, що перемагає будь-який смуток, бо саме в любові до ближнього ми найглибше пізнаємо Того, Хто є самою Любов'ю. Тож нехай наші серця завжди будуть достатньо великими, щоб поділитися з тими, кого Господь посилає на наш життєвий шлях, бо саме так ми стаємо справжніми учасниками пасхального дива оновлення і воскресіння.​​​​​​​​​

... Читати далі »

Вітання всім віруючим з Великодніми святами! Хочеться знову нагадати, що під час війни, коли кожен день приносить біль і тривогу, наша душа потребує особливого притулку, де можна знайти спокій і силу рухатися далі. Господь ніколи не залишає нас на самоті в наших стражданнях, навіть коли здається, що темрява поглинає все навколо. Він простягає до нас Свою руку через молитву, через тиху присутність у наших серцях, через підтримку ближніх, які стають Його інструментами милосердя. Коли ми відкриваємо своє серце Богові, Він дарує нам той внутрішній спокій, що перевищує всяке розуміння, ту духовну опору, що допомагає витримати найважчі випробування.

У Його обіймах ми знаходимо не лише розраду, але й сенс навіть у стражданнях, адже Він перетворює наш біль на співчуття до інших, нашу тривогу – на турботу про ближніх, наш страх – на мужність творити добро навіть серед руїн. Бог не обіцяє нам життя без страждань, але обіцяє бути з нами в кожному з них, наповнюючи наші серц ... Читати далі »

Вербна неділя, це особливий час, коли природа пробуджується від зимового сну, а людські серця наповнюються радісним передчуттям Великодня. Коли вербові гілочки, прикрашені ніжними котиками, освячуються у храмах по всій Україні, вони стають символом перемоги життя над смертю, світла над темрявою. У цей благословенний час, коли ми згадуємо урочистий в'їзд Господа до Єрусалиму, наші душі відчувають особливе піднесення та надію. Як ті маленькі діти, що вітали Христа пальмовими гілками, так і ми з відкритими серцями приймаємо Його благодать, що очищує нас від гріхів та наповнює духовною силою.

У кожній освяченій вербовій гілочці — обіцянка нового початку, у кожному котику — надія на краще майбутнє. Нехай же ця весняна пора принесе у ваші домівки Божу благодать, мир та спокій, а ваші серця наповняться любов'ю та вірою, що допоможуть подолати всі життєві випробування. Бо як верба оживає після зимової сплячки, так і наша віра розквітає, коли ми відкриваємо серця ... Читати далі »

Бувають моменти в житті, коли ми зазнаємо болю, розчарувань, внутрішніх падінь — і все це здається надто важким і незрозумілим. Ми питаємо: «Чому, Боже? Чому Ти не втрутився?» Але саме в ці хвилини, як би парадоксально це не звучало, Господь працює з нашим серцем. Іноді Він дозволяє нам пройти через слабкість, навіть через гріх, не тому що схвалює це, а тому що бачить, що саме в цьому досвіді наша душа навчиться любові, співчуттю і справжньому смиренню.

Коли ми самі були зламані, зранені, коли падали й не мали сил підвестися, ми починаємо по-іншому дивитися на чужий біль. Наше серце більше не прагне судити, повчати чи відштовхувати, воно починає любити — тихо, щиро, без осуду. Господь не залишає нас у падінні, Він чекає поруч, щоб підняти, але спершу дає побачити глибину власної немочі. Бо тільки той, хто пізнав милість, здатен сам бути милосердним.

Команда центру «ЛОГОС», волонтери храму Преображення Господнього, в рамках гуманіта ... Читати далі »

У час Великого посту, коли природа прокидається від зимового сну, наші душі також покликані до духовного відродження, що сягає далеко за межі простого утримання від певних страв чи розваг. Цей період запрошує нас до глибинного очищення серця через щиру молитву, істинне покаяння та щире прагнення внутрішньої трансформації, адже жоден зовнішній подвиг не принесе справжніх плодів, якщо в глибині нас залишаться незмінними кам'яні серця, гіркі невдоволення та руйнівні пристрасті. Господь бачить наші молитви, але чи справді ми готові до змін, які вони можуть принести? Часто ми звертаємося до Бога, але потаємно тремтимо від думки, що Він почує нас, бо коли просимо смирення – Він може послати випробування, через які це смирення здобувається; коли благаємо про терпіння – можемо опинитися в обставинах, де воно гартується; коли шукаємо любові – можемо бути покликані полюбити тих, кого любити найважче. Саме в цей момент перед нами постає найважливіший вибір: чи залишимося ... Читати далі »