Любі брати і сестри, не бійтеся визнати свої гріхи перед Господом, бо Він милостивий і довготерпеливий, повний любові і прощення до кожного, хто з чистим серцем звертається до Нього. Кожна сльоза покаяння — це перлина в очах Божих, кожне щире «прости мені, Господи» відчиняє двері до нового життя, сповненого миру та радості. Коли ми складаємо біля підніжжя хреста всі свої провини, гордість, гнів, заздрість і непрощення, то звільняємось від важкого тягаря, що тиснув душу. Покаяння — це не кінець, а початок справжнього життя, не покарання, а дар благодаті, не приниження, а возвеличення людської гідності в очах Творця.

Згадайте блудного сина, який повернувся додому з розкаянням — батько не картав його, а з радістю обняв і влаштував бенкет. Так і Небесний Отець чекає на наше повернення, щоб подарувати нам нове серце, чистий дух і щастя, що не залежить від обставин зовнішнього світу. У покаянні народжується справжня свобода: свобода від гріха, від стр ... Читати далі »

Наші серця вже який рік кровоточать від болю за рідну Україну, але ми маємо пам’ятати, що наша молитва — це теж потужна зброя у боротьбі за мир. Кожне слово, піднесене до престолу Всевишнього, кожна сльоза, пролита перед іконою Богородиці, кожне благання про закінчення війни не залишається без відповіді у нашого Отця. Господь бачить страждання невинних, чує плач матерів, що втратили синів, знає біль кожної душі, розірваної розлукою та тривогою. Але в цій темряві він закликає нас бути світлом надії, носіями миру, воїнами молитви.

Молимось за мир не тільки словами, але й ділами милосердя, допомагаючи біженцям, підтримуючи воїнів, зігріваючи серця тих, хто втратив дім. Віримо, що наближається той омріяний час, коли «перекують мечі свої на лемеші, а списи свої — на серпи», коли замість пострілів зазвучать хорали, а замість тривожних сирен — церковні дзвони, що закликають на молитву подяки за дарований мир. У кожній молитві за закінчення війни ... Читати далі »

Пам’ятайте, дорогі брати і сестри, що кожен новий день — це Божий дар, нагода для духовного зростання та служіння ближнім. Навіть коли хмари сумнівів затуляють сонце вашої віри, знайте, що Господь не залишає вас самих у цій боротьбі. Він знає і ваше серце, і ваші труднощі, і ваші найсокровенніші мрії. У Його очах ви — неоціненний скарб, створений за Його образом і подобою, наділений унікальними талантами та покликанням. Не дозволяйте страхам і невдачам вчорашнього дня визначати ваше сьогодні, бо кожна перешкода на шляху — це можливість зміцнити віру, кожна сльоза — це насіння майбутньої радості, кожна молитва — це міст між серцем і Небесним Отцем.

Живіть з мужністю Давида, який йшов проти Голіафа з іменем Господа Саваофа на устах, йдіть вперед з вірою Авраама, який не знав, куди йде, але довіряв Тому, Хто веде. І пам’ятайте слова Спасителя: «У світі зазнаєте страждання, але будьте відважні — Я переміг світ». Наша ві ... Читати далі »

У великій книзі людської історії написано незмінний закон: кожна війна, яка б жорстокою і безкінечною не здавалася, рано чи пізно завершується, бо зло не може панувати вічно там, де живе людська душа, створена за образом і подобою Божою. Коли нарешті замовкнуть вибухи і люди почнуть повертатися додому, перед нами постане найважливіше завдання — не просто відбудувати зруйновані міста і села, а відновити зруйновані серця, навчитися знову довіряти, любити і прощати. Господь закликає нас стати цілителями душ, будівничими мостів між колишніми ворогами, сіячами насіння миру там, де панувала ненависть. Після війни особливо важливо пам’ятати, що справжня перемога полягає не у помсті, а у здатності перетворити біль на мудрість, гнів на співчуття, а руїни на основу для нового, кращого життя. Тоді наші страждання матимуть сенс, а наші сльози стануть поливом для саду миру, який ми маємо насадити для наших дітей і онуків.​​​​​​​​​

Команда центру ЛОГОС, волонтери храму Преобра ... Читати далі »

У глибинах нашого серця щодня відбувається боротьба між гордістю, яка шепоче нам про нашу особливість і самодостатність, і смиренням, яке Христос показав нам як єдиний шлях до справжньої свободи і щастя. Ми опираємося смиренню, бо воно здається нам поразкою, але насправді ж це не слабкість, а найвища мудрість, яка дозволяє нам побачити реальність такою, якою вона є: ми — діти Божі, створені для любові і служіння. Господь закликає нас до смирення не для того, щоб принизити нас, а щоб звільнити від важкого тягаря постійної потреби доводити свою цінність і контролювати все навколо.

Коли ми дозволяємо собі бути смиренними, то відкриваємо дивовижну істину: визнаючи свої слабкості, ми отримуємо силу Божу, а перестаючи претендувати на досконалість, знаходимо мир із самими собою і з Богом. Смирення дарує нам найбільший скарб — здатність вчитися, рости і любити без страху, бо наша цінність походить від безумовної Божої любові. Згадаймо Христа, який, будучи Богом, не сором ... Читати далі »